Видатний давньогрецький історик Геродот вирізняв серед них царських скіфів, скіфів-кочовиків, скіфів-орачів і скіфів-землеробів. Перші жили на берегах Азовського моря і у степовому Криму, кочовики - у степах Наддніпрянщини, землероби - у лісостеповій зоні, орачі - між Дніпром і Дністром. Окрім військових походів, скіфи торгували з грецькими колоніями у Причорномор'ї. В обмін на зерно, хутра, віск, мед, а особливо - рабів скіфи отримували вино, зброю, предмети розкоші.
Скіфи були спадкоємцями стародавньої цивілізації, мали свою міфологію, віру. Особливою пошаною у них користувалися бог вoгню і стихії Табіті, боги неба і землі Апі та Пацай. Скіфи вкрай шанобливо ставилися до могил пращурів. Їхня віра у потойбічне життя зумовила складний поховальний звичай. І сьогодні скіфські кургани в українських степах постають символом колишньої могутності. Найбільш відомі з них - Солоха і Гайманова могила на Запоріжжі, Чортомлик і Товста могила, де була знайдена славнозвісна золота пектораль, - у Дніпропетровській області. Найбільшого розквіту Скіфія досягла у IV ст. до н.е. за царя Атея, пролігши від Дунаю до Дона.
Після цього до середини ІІІ століття н.е. у Північному Причорномор'ї панували сармати. Це були спілки декількох племен - язигів, роксаланів, аланів, які, однак, не мали міцної центральної влади. Основним господарством сарматів було кочове скотарство. Розводили велику рогату худобу, коней, овець. Окрім цього, полювали, ремеслували.
Першим грецьким поселенням на півдні України був о. Березань - Борисфеніда (біля м. Очакова Миколаївської області). Потім, у першій половині VI в. до н.е. на правобережжі Бузького лиману постає Ольвія, на кінець V ст. до н.е. - Херсонес (поблизу сучасного Севастополя), Тіра (на лимані Дністра), Феодосія у Криму, Пантікапей на місці теперішньої Керчі, Фанагорія - на Тамані.
У грецьких містах, де панувала понтійська культура, значна увага приділялася розвитку освіти. Розповсюдженою була література, розвивались історія, театр, музика. Будувалися храми, прикрашені скульптурою, фресками та мозаїкою. В кожному місті карбувалася власна монета.
А протягом ІІІ - ІV ст. під ударами готів і гунів, які виступали проти Римській імперії, античні міста-держави в епоху великого переселення народів фактично припиняють своє існування.
Заключение.
Время царствования на Руси Ивана Грозного во многом предопределило ход дальнейшей истории страны – «разруху» 70 – 80-х годов ХУ1 в., установление крепостного права в государственных масштабах и сложнейший узел противоречий в междинастический период рубежа ХУ1 – ХУ11 вв., который современники называли Смутой.
Возможно, что если бы правл ...
«Перестройка»: ее цели и результаты. Осуществление перестройки
Поиск путей перехода к новым экономическим отношениям, начавшийся во второй половине 1980-х годов, был связан с политикой избранного в марте 1985г. нового генерального секретаря ЦК КПСС М.С. Горбачева.
Первоначально с 1985г. формирование концепции и определение направлений реформы шли в лучших традициях социализма – «рыскающим» путем, ...
Дворцовый переворот
В стране установилось двоевластие. Фактически в России стало два царя, две Боярские думы, две системы приказов. В тушинской «воровской думе» заправляли бояре Романовы, Салтыковы, Трубецкие. Был в Тушине и собственный патриарх — Филарет. Бояре в корыстных целях неоднократно переходили от Василия Шуйского к самозванцу и обратно; таких б ...
Разделы